Уряд подовжив строки розрахунків для експорту шести аграрних товарів
Кабінет Міністрів України вдруге за два тижні ввів зміни щодо строків повернення валютної виручки для експортерів аграрної продукції, проте цього разу застосовано новий підхід. Якщо раніше рішення поширювалося автоматично на всі компанії, тепер продовження строків розрахунків можливе лише за індивідуальним зверненням конкретного експортера, а перелік продукції скорочено з дванадцяти до шести позицій.
Про це розповідає AgroReview
Які аграрні товари охоплює нововведення
Згідно з постановою, ухваленою 5 вересня, Міністерство економіки та довкілля отримало право продовжувати граничні строки розрахунків за експортними контрактами до 180 днів за зверненням компанії-експортера. До оновленого списку включено такі товари: пшениця, кукурудза, соя, насіння соняшнику, соняшникова олія та макуха. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Уряд пояснив своє рішення необхідністю адаптації до викликів, спричинених військовими атаками на цивільні судна та портову інфраструктуру. Такі обставини змусили українських експортерів змінювати логістичні маршрути, що призвело до збільшення строків доставки продукції. Основна мета змін — надати виробникам і трейдерам додатковий час для виконання контрактних зобов’язань, зберегти рівень експорту, валютні надходження та забезпечити ресурсну базу для наступної посівної кампанії.
«Атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру змусили українських експортерів переорієнтувати маршрути, що ускладнило логістику й збільшило строки доставлення продукції».
Особливості нового порядку та зміни у списку товарів
Останнє рішення відрізняється адресністю: аби скористатися можливістю подовження строку, експортер має подати офіційне звернення до Міністерства економіки. Лише після розгляду й схвалення заяви рішення буде застосовано до конкретної компанії.
Для порівняння, попереднє рішення Національного банку наприкінці серпня автоматично збільшувало граничний строк розрахунків для аграрного експорту зі 120 до 150 днів і поширювалося на ширший перелік продукції — дванадцять позицій, включаючи жито, ячмінь, овес, ріпак, соєву та ріпакову олії. Новий список скорочено до шести товарів, а ріпак із продуктами його перероблення більше не підпадають під дію змін.
За чинним законодавством граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями становить 365 календарних днів, однак під час воєнного стану його було зменшено до 180, а для аграрної продукції — до 120 днів, і лише наприкінці серпня ліміт піднято до 150 днів. Тепер, за новою процедурою, строк може бути подовжений до 180 днів для визначених шести позицій.
Варто зазначити, що на момент публікації впроваджена постанова не містить номера, а офіційний порядок звернення експортерів до Міністерства економіки ще не оприлюднено.
