Україна експортувала лише третину агропродукції: ключові проблеми та стратегії
У серпні 2026 року Україна змогла експортувати приблизно третину від потенційного обсягу агропродукції, що становило близько 1,7 млн тонн. Як зауважив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, ці показники значно нижчі від необхідних для стабільного розвитку аграрної галузі. За його словами, вересневий експорт може зрости до 2 млн тонн, тобто до 40% від оптимального рівня, а за найкращих умов — до 2,5 млн тонн.
Про це розповідає AgroReview
Альтернативні маршрути та стратегія відновлення експорту через порти
Попри існуючі альтернативні шляхи вивезення продукції, вони не покривають усіх потреб ринку. Офіційні дані щодо обсягів експорту за серпень співпали з незалежними підрахунками аналітиків SPIKE BROKERS, які зафіксували 1,726 млн тонн за 27 днів місяця. Міністр Висоцький підкреслив, що держава визначає стратегічним завданням повне відновлення експорту через морські порти Великої Одеси. Водночас ведеться робота з міжнародними партнерами, зокрема з Румунією та Польщею, щодо розширення логістичних можливостей.
“Альтернативні шляхи працюють, але не зможуть покрити всі обсяги, тому стратегічним завданням держави залишається відновлення повноцінного експорту через порти Великої Одеси.”
Зберігання, кредитування та пролонгація: виклики для аграрної галузі
Скорочення експортних можливостей спричинило низку додаткових проблем, які обговорювалися під час Форуму аграріїв Львівщини. Однією з головних є питання зберігання врожаю. Через обмеження експорту аграріям терміново потрібні додаткові потужності для зберігання, щоб уникнути втрат продукції. У цьому напрямку вже реалізуються гуманітарні програми із забезпечення зерновими рукавами, а також впроваджується механізм часткової компенсації їхньої вартості.
Ще одним викликом є доступ до фінансування. Держава зосереджує увагу на розвитку пільгового кредитування, щоб аграрії та підприємства переробної галузі могли продовжувати свою діяльність. З цією метою активно співпрацюють із державними банками, які мають зробити кредитування агросектору одним із пріоритетних напрямків.
Проблема пролонгації кредитів також залишається актуальною. За словами міністра, існуюча нормативна база дозволяє банкам надавати відстрочку або продовжувати дію кредитних зобов’язань підприємств. Міністерство закликає аграріїв повідомляти про випадки необґрунтованої відмови у пролонгації, щоб оперативно реагувати разом із фінансовими установами.
Щодо тваринницької галузі Тарас Висоцький акцентував на необхідності переходу до довгострокових стратегій державної підтримки. Уже розроблені відповідні програми й розрахунки, які мають бути впроваджені для галузі, що потребує значних інвестицій.
Учасників форуму закликали інформувати міністерство про конкретні проблемні випадки, що дозволить швидше реагувати й вирішувати питання у співпраці з державними органами та банками.
