Оптимальні норми висіву озимої пшениці за дефіциту вологи восени

Озима пшениця залишається однією з найприбутковіших сільськогосподарських культур, тому економія на її вирощуванні часто є недоцільною. Однак в умовах осіннього дефіциту вологи аграріям доводиться адаптувати технології під сухий ґрунт, що змушує переглядати традиційні підходи до висіву.

Про це розповідає AgroReview

Особливості підготовки поля та вибору технології

Відмова від класичного обробітку ґрунту та перехід до прямого висіву вимагає дотримання двох важливих умов. По-перше, необхідно якісно подрібнити та рівномірно розподілити пожнивні рештки культури-попередника. Для цього доцільно використати пружинну борону, витративши на гектар близько одного-півтора літра пального. Без такої підготовки на полі можуть утворитися нерівномірні валки соломи, що ускладнить точний висів насіння.

Другою обов’язковою умовою є правильний вибір сівалки, типу сошників та наявність стартової вологи для успішного проростання. Стартова волога цілком залежить від погодних умов. Якщо тривалий період не було опадів, у верхньому шарі ґрунту волога відсутня, і фермери змушені висівати зерно у сухий ґрунт у розрахунку на майбутній дощ. За оцінками Мінагрополітики, цього сезону площа посіву озимої пшениці становитиме щонайменше 90% від минулорічної. Однак варто враховувати, що в сухому ґрунті насіння проростає з затримкою, а строки посіву зміщуються на пізніший період, коли інтенсивність осіннього кущіння зменшується.

Вибір норми висіву та роль сортових особливостей

Дискусія щодо доцільності зниження норми висіву озимої пшениці у посушливих умовах триває між фермерами. Зазвичай аграрії використовують норми посіву від 4,5 до 6 мільйонів схожих насінин на гектар. При зниженні цього показника до 2–2,5 мільйонів виникають побоювання щодо зниження врожайності. Для Полісся рекомендовано висівати 5–5,5 млн насінин/га, у Лісостепу — 4–5 млн, у Степу — 4–4,5 млн, а за пізніх строків сівби Інститут зернових культур НААН радить підвищувати норму до 5,5–6 млн, щоб навесні отримати не менше 300–350 рослин на квадратному метрі.

Водночас досвід господарств, які працюють за технологією прямого висіву, свідчить, що за нестачі вологи зниження норми висіву не поступається традиційним підходам. Кожна рослина отримує більше вологи й поживних речовин, що може стати перевагою за посушливих умов росту.

«Сучасні сорти озимої пшениці з високою компенсаторною здатністю спроможні активно кущитися, коли настають хороші умови вегетації — достатньо вологи, азоту та сприятливі температури. Тому якщо восени спостерігається дефіцит вологи й ситуація загалом непевна, можна висіяти мінімально допустиму норму насіння».

Важливо враховувати особливості сорту, зокрема його здатність до кущіння. Інтенсивне кущіння сучасних сортів дозволяє компенсувати низьку густоту стояння рослин за сприятливих умов навесні. Тому за дефіциту вологи восени й непевної ситуації доцільно обирати мінімально допустиму норму висіву, орієнтуючись на сортові особливості та прогноз погоди.