Агрокомпанії не мають права затримувати виплати пайовикам через блокаду портів

Юристи Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) наголошують, що агропідприємства не можуть затримувати виплати пайовикам навіть за умов заблокованих портів та відсутності можливості реалізувати урожай. Закон зобов’язує орендарів своєчасно сплачувати орендну плату незалежно від того, чи відбувся продаж врожаю або отримано прибуток від господарської діяльності.

Про це розповідає AgroReview

Коли форс-мажор дійсно може вплинути на виплату пайовикам

Згідно з чинним законодавством, лише у випадках, коли земельною ділянкою дійсно неможливо було користуватися — наприклад, через бойові дії, окупацію, замінування чи фізичну недоступність — орендар може бути звільнений від сплати. Верховний Суд послідовно наголошує, що саме неможливість використання землі, а не фінансові труднощі, є підставою для звільнення від зобов’язань. Якщо ж поля були оброблені, а врожай зібраний, проблеми зі збутом або блокада портів вважаються господарським ризиком підприємства, а не обставиною непереборної сили.

“Звільнити від плати можуть лише тоді, коли ділянкою об’єктивно неможливо було користуватися – через окупацію, бойові дії, замінування чи фізичну недоступність. Верховний Суд у таких справах вимагав довести саме неможливість використання конкретної землі, а не фінансові складнощі. Для полів, які підприємство фактично обробляло, блокування портів такою підставою не є”.

Форс-мажор: що він дає орендарям

Війна, блокада чи ембарго законодавчо віднесені до форс-мажорних обставин. Однак, як пояснюють у ВАР, вирішальним є не сама подія, а її вплив на конкретне зобов’язання. Наприклад, блокада портів може вважатися форс-мажором для експортних контрактів, але не є автоматичною підставою для невиплати орендної плати пайовикам. Форс-мажор може звільнити орендаря від сплати штрафних санкцій, але не від самого боргу. Три відсотки річних та інфляційні втрати залишаються чинними, і суд не має права їх зменшити. Відстрочення платежу можливе лише за наявності відповідної умови у договорі або додаткової домовленості.

Для підтвердження форс-мажору необхідно перевірити умови договору, своєчасно повідомити орендодавця, отримати індивідуальний сертифікат торгово-промислової палати та зібрати докази зв’язку між подією і неможливістю платежу. Загального листа ТПП щодо війни для цього недостатньо, оскільки він не підтверджує неможливість конкретної виплати у 2026 році.

У разі двох випадків повної несплати орендної плати у строки, визначені договором, землекористування може бути припинене. Верховний Суд визначає систематичність як принаймні два прострочених платежі, тоді як навіть часткова недоплата може вважатися істотним порушенням. Погашення боргу після звернення орендодавця до суду не позбавляє його права вимагати розірвання договору.

Окрему увагу слід приділяти питанням оподаткування. Якщо орендна плата нарахована, але не виплачена, податки — 18% ПДФО та 5% військового збору — мають бути сплачені не пізніше 30 днів після місяця нарахування. Внутрішній наказ про «ненарахування» не впливає на обов’язки за договором, а штучне ненарахування призводить до спотворення податкової звітності. З метою уникнення ризиків юристи ВАР радять отримати індивідуальну податкову консультацію, оскільки несплата податків може збільшити різницю за мінімальним податковим зобов’язанням.

Найбільш безпечним варіантом для агропідприємств є завчасне укладення додаткової угоди з орендодавцем щодо відстрочення, розстрочення чи переходу на натуральну форму оплати. У такому разі порушення строку не виникає, а відповідно — відсутні борг, штрафи та підстави для розірвання договору.