До 35 млн тонн агропродукції можуть залишитися в Україні через блокаду Чорного моря

Україна ризикує залишити на своїй території до 35 мільйонів тонн агропродукції, якщо блокада Чорного моря триватиме й надалі. Ця ситуація може призвести до істотного скорочення посівних площ у наступному році — за оцінками Мінагрополітики, площі під посіви можуть зменшитись на 35–40%. Європейські маршрути могли б стати альтернативою для експорту, однак ключові сусіди, зокрема Польща та Румунія, вже заявили про обмеження своїх можливостей у збільшенні транзиту.

Про це розповідає AgroReview

Обмеження експорту та фінансові труднощі аграріїв

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький нещодавно звернувся до європейських колег у Брюсселі з проханням дозволити більші обсяги транзиту української продукції через країни ЄС та надати 1,1 мільярда євро для покриття додаткових логістичних витрат. Без цієї підтримки українські фермери, які і так стикаються з нестачею коштів, можуть не розпочати весняну посівну кампанію. За словами міністра, зараз європейськими залізничними, автомобільними та річковими маршрутами транспортується менше половини необхідного експорту, а атаки на українські порти та судна тривають третій місяць поспіль.

«Це дуже, дуже критично», – сказав він виданню.

Польща та Румунія, які мають найважливішу інфраструктуру для збільшення перевезень та зберігання, відмовилися розширювати транзит. Міністр сільського господарства Румунії Барна Танчос наголосив, що пріоритетом залишаються інтереси місцевих фермерів. За інформацією, надлишок українського зерна та низький рівень води на Дунаї вже створюють навантаження на румунські порти і впливають на можливості місцевих аграріїв продавати власну продукцію. Хоча минулого місяця між Бухарестом і Києвом було підписано меморандум щодо спрощення перетину кордону та розвитку залізничного сполучення, Румунія, за словами Танчоса, не здатна подвоїти кількість поїздів, а також збільшити пропускну здатність доріг і портів. У Міністерстві інфраструктури Польщі також повідомили, що не планують змін щодо збільшення транзиту. Раніше Польща, Словаччина та Угорщина вже запровадили заборону на імпорт українського зерна.

Пошук альтернативних маршрутів та оцінки скорочення посівів

Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен відзначив, що питання експорту української агропродукції необхідно вирішувати з огляду на глобальну продовольчу безпеку, проте конкретних зобов’язань не взяв, хоча не виключив можливості колективної відповіді ЄС. Деякі країни допомагають добровільно: Україна розглядає нідерландські та німецькі порти як нові можливості для експорту, а уряд Німеччини докладає зусиль для зміцнення альтернативних логістичних шляхів.

Оцінки щодо скорочення посівних площ у наступному році різняться: Міністерство аграрної політики прогнозує зменшення площ до 4,5 мільйона гектарів озимої пшениці проти 4,6 мільйона торік, тобто лише на 2%. Водночас генеральний директор агрохолдингу «Кернел» Євген Осипов раніше говорив про ймовірне скорочення на 20%, а найпесимістичніші прогнози сягають 35–40%.

Дані Мінагрополітики за вересень свідчать, що експортовано 2,4 мільйона тонн агропродукції, або 46% від необхідного обсягу, тому близько 2,9 мільйона тонн щомісяця залишаються в Україні. За рік це може сягнути 35 мільйонів тонн. Через українські дунайські порти у вересні пройшло 1,3 мільйона тонн (54% експорту), а залізницею — 993 тисячі тонн (41%). Водночас румунські порти перевантажені, що створює додаткові складнощі для місцевих аграріїв, які не мають змоги вчасно зібрати урожай.