У регіонах, де супутниковий сигнал часто глушать або спотворюють засоби радіоелектронної боротьби, аграрії змушені шукати альтернативні підходи до точного землеробства. Один із таких способів впроваджують у ПСП «Слобожанщина Агро» на Сумщині: тут пересування техніки по полю організовують за допомогою фізичних колій, які попередньо нарізає малий трактор із плугом.
Про це розповідає AgroReview
Виклики втрати GPS-сигналу та альтернативні рішення
За словами провідного агронома господарства Андрія Бутрима, після початку повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що надійність супутникової навігації залишає бажати кращого. Тому для виконання якісних польових робіт довелося повернутися до традицій: спершу створювати борозну трактором, а вже по ній переміщати основну техніку — сівалки, трактори, обприскувачі. Такий підхід дозволив не зупиняти польові роботи навіть за умов постійного зникнення або спотворення GPS-сигналу.
“Фізична борозна виконує ту саму функцію, що й віртуальна лінія в системі паралельного водіння. Механізатор веде агрегат не за екраном, а за колією, і точність перекриття суміжних проходів забезпечується механічно”.
Переваги та обмеження механічного маркування
Запроваджене рішення має як переваги, так і недоліки. Основний плюс — передбачуваність: колія залишається помітною навіть при роботі засобів радіоелектронної боротьби, не потребує корекції сигналу й дозволяє уникати збоїв у роботі техніки. Водночас цей метод — лише базова заміна сучасних технологій: він не дозволяє автоматично відключати секції сівалок на перекриттях, не підтримує диференційоване внесення добрив чи картування врожайності. До того ж, додаткове нарізання борозен вимагає окремої операції й витрат пального.
Для великих агропідприємств, які обробляють десятки тисяч гектарів, втрати навігації призводять не лише до агрономічних, а й до логістичних труднощів. Збільшення похибки під час проходу техніки може призвести до значного перевитрачання насіння, добрив та засобів захисту рослин на реальні площі подвійної обробки.
Подібний досвід нині не є унікальним. У багатьох прифронтових господарствах України аграрії змушені повертатися до використання механічних маркерів на сівалках — технології, яка ще десять років тому вважалася застарілою, але сьогодні знову стає актуальною через небезпечну нестабільність супутникових систем.
